В Ізмаїльському районі відбувся пам’ятний захід до роковин ворожого теракту в Оленівці
10 місяців назад
13 хвилин читання
Два роки тому, у ніч з 28 на 29 липня, російські окупанти вчинили теракт у колонії №120 смт. Оленівки, де утримувалися військовополонені захисники Маріуполя. Росіяни перевели бійців “Азову” в ангар, який підірвали вночі.
Російські війська вбили пів сотні українських полонених військовослужбовців, ще понад 130 були поранені.
В знак пам’яті загиблих захисників 29 липня у різних містах України та світу проходять молебні та тематичні акції. Зокрема, в читальному залі КЗ “Публічна бібліотека” села Багате сьогодні відбувся тематичний круглий стіл, в якому взяли участь керівництво Саф’янівської сільської ради, представники Первинної ветеранської організації села Багате, користувачі бібліотеки, родина військовополоненого та військовослужбовці, які не з чуток знають, що таке полон…
Нещодавно четверо Героїв-Захисників «Азовсталі», мешканців Саф’янівської громади були звільнені з ворожого полону. Двоє з них, Олег Бур’ян та Вячеслав Тихомир, завітали на захід до села Багате, аби розповісти свої історії, сповнені біллю, жахіттями, тортурами.
24 травня 2022 року бійці зустріли ворога в Маріуполі. Майже три місяця героїчної оборони міста, під час якої хлопці не тільки мужньо боролись з ворогом, а ще й надавали допомогу цивільному населенню. 16 травня розпочалась евакуація українських захисників з території заводу “Азовсталь”, яка тривала до 20 травня. Більшість захисників окупанти вивезли в тимчасово окуповані Оленівку та Новоазовськ. Олег з Вячеславом потрапили в Оленівку.
Незадовго до здійснення росіянами теракту в Оленівці, під приводом «обміну» Олега та Вячеслава було вивезено з колонії, проте хлопці так і не потрапили додому, адже попереду на них чекали російські колонії.
Майже два роки полону, тортур, допитів, побиття, невідомості… На питання, що допомогло їм втриматись, вони одноголосно сказали – їх родини…
Зараз хлопці звикають до цивільного життя, проте ніколи не зітруться з пам’яті спогади, ніколи не вщухне біль у серці.
Також під час круглого столу своєю історією поділилась мешканка села Багата Євгенія Мунтян, чий чоловік знаходиться в полоні. Майже три роки вона не чула рідного голосу, але знає, що рідна людина обов‘язково повернеться додому, де його чекає любляча дружина, двоє діток та батьки.
Злочин в Оленівці, як і незліченна кількість інших, скоєних росією, назавжди залишиться в пам’яті українців. Рано чи пізно кожен причетний до цієї страшної трагедії понесе заслужене покарання.
Якщо Ви помітили помилку, будь ласка, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter. Це допоможе нашому розвитку!
Повідомити про помилку
Текст, який буде надіслано нашим редакторам: