В Ізмаїлі інспектори Патрульної поліції вирішили перевірити, чи підуть діти з дитячих майданчиків з незнайомцями. Соціальний експеримент показав, що більшість дітей погоджуються піти з незнайомцями будь-куди, аби погратися з новою іграшкою чи отримати подарунок.

Відзначимо, що спочатку поліціянти попереджували батьків – тим і самим було цікаво, як дитина поведе себе у такий ситуації. Переодягнутий у цивільний одяг співробітник патрульної поліції пропонував дітям іграшки чи подарунки – ті залюбки погоджувалися покинути батьків та піти з незнайомцями будь-куди.

Дивовивжно, але на “вмовляння” витрачалося менше хвилини, після чого дитина, не повідомляючи про це батьків, відходила від них далеко за межі майданчика. Після такої перевірки патрульні, звісно, повертали дитину батькам, і разом з ними, а також іншими присутніми родинами на дитячих майданчиках проводили інформаційну роботу: навчали діток, як ті мають себе поводити з незнайомцями; як не стати жертвою викрадення та розповідали про деякі ситуації з практики – коли дитину забирає знайома або як з’ясувати, що перед дитиною справжній поліцейській.

На завершення дітям та їхнім батькам дарували інформаційні матеріали та розмальовки, що мають навчити дитину правилам особистої безпеки.

Разом з тим, Патрульна поліція Ізмаїлу роз’яснила загальний алгортим, якому варто навчити дитину, коли до неї підійшов незнайомець:

  1. Оцінити ситуацію

    Дітям варто усвідомити, що кожен незнайомець, що стоїть перед ними – людина потенційно небезпечна. Неважливо, хто це – дівчинка, хлопчик, дідусь чи літня жінка – якщо дитина не знає його (або його не знають батьки), то перед ним незнайома людина а, значить, ставитися до неї варто відповідно.

  2. Відійти на безпечну відстань

    Навчіть дитину триматися на безпечній дистанції від незнайомої людини. Для цього відміряйте у будинку на підлозі відстань два метри і запропонуйте дитині запам’ятати її. Якщо підозрілий суб’єкт йде на зближення, потрібно швидко йти, або тікати від нього в безпечному напрямку.

  3. Припинити спілкування

    Серед зловмисників знайдеться чимало прекрасних психологів, які зможуть легко «заговорити» дорослу людину, не кажучи вже про дитину. У цьому випадку розмову з сумнівним співрозмовником діти можуть припинити словами «Вибачте, мені потрібно запитати дозволу батьків», «Вибачте, не можу Вам в цьому допомогти, запитайте у дорослих» і так далі. Поки незнайомець намагається аналізувати ситуацію і приймає рішення (психологи вважають, що на це у людини йде від двох до п’яти секунд), у дитини є час на те, щоб покинути небезпечне місце або покликати на допомогу дорослих.

  4. Піти в безпечне місце

    Не даючи незнайомцеві договорити, дитина може підійти до знайомих батьків інших дітей, що знаходяться у дворі, або піти додому, тримаючи незнайомця в полі зору. А опинившись у повній безпеці, зв’язатися з батьками і повідомити їм про подію, дослівно переказуючи розмову з незнайомою людиною.

Якщо Ви помітили помилку, будь ласка, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter. Це допоможе нашому розвитку!

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: