До 40-х роковин трагедії на Чорнобильській атомній електростанції розповідаємо історію нашого земляка — Олександра Михайловича Шевченка, співробітника Ізмаїльського районного відділу Управління поліції охорони в Одеській області, який у 1986 році став частиною ліквідації наслідків однієї з наймасштабніших техногенних катастроф в історії людства.
Свою військову службу Олександр Шевченко розпочав у 1984 році у лавах Збройних Сил України. Уже через два роки, з перших тижнів після аварії на Чорнобильській АЕС, він був залучений до робіт у зоні ліквідації наслідків катастрофи у складі підрозділів цивільної оборони та хімічних військ.
Він виконував обов’язки командира відділення та водія-кранівника, працюючи в умовах підвищеної радіаційної небезпеки. Його підрозділ залучався до робіт у різних зонах ураження — від 100-кілометрової до 30-кілометрової зони, а згодом і безпосередньо поблизу Чорнобильської АЕС. На станції він виконував завдання на відстані близько 40 метрів від четвертого енергоблока.
Серед його обов’язків були роботи з припинення викидів радіоактивних речовин, дезактивація територій, очищення забруднених ділянок та радіаційний контроль. У цих умовах він працював протягом 10 днів, демонструючи витримку та відповідальність у надзвичайно складній ситуації.
Після завершення участі в ліквідаційних роботах Олександр Шевченко продовжив службу в системі МВС. З грудня 1986 року він працював у Державній службі охорони на посаді молодшого інспектора групи затримання в Ізмаїлі. Після виходу на пенсію він повернувся до служби у 1999 році вже як охоронник Ізмаїльського підрозділу поліції охорони, де працює й нині.
Його життєвий шлях — це приклад відданості службі та обов’язку, що поєднує військову мужність і багаторічну роботу із забезпечення безпеки громадян у мирний час.
Пам’ятаємо та шануємо тих, хто ціною власного здоров’я виконував свій обов’язок перед суспільством.
Повідомити про помилку
Текст, який буде надіслано нашим редакторам: