Кіберполіція попереджає: шахрайські кол-центри маскуються під інвестиційні платформи

Головні ознаки фінансових афер та поради, як уникнути втрати коштів, окреслив начальник 1-го сектору (оперативного пошуку та партнерства у сфері інформаційних технологій) управління протидії кіберзлочинам в Одеській області ДКП НПУ, капітан поліції Богдан Крижанівський.

За словами кіберполіцейського, шахрайські кол-центри дедалі частіше маскуються під інвестиційні компанії, криптосервіси або міжнародні фінансові платформи. Для створення довіри зловмисники формують професійний імідж: розробляють сучасні сайти, залучають псевдоменеджерів, демонструють фіктивні графіки прибутковості та ведуть переконливу комунікацію від імені нібито брокерів чи фінансових аналітиків.

Пошук потенційних жертв здійснюється через рекламу в соціальних мережах, месенджери та телефонні дзвінки. Громадянам пропонують інвестувати в «перспективні проєкти» або отримати доступ до платформ із нібито високою дохідністю. Основний розрахунок шахраїв — на довіру до фінансової термінології та створення ефекту «вигідної можливості».

Схема обману, як правило, має поетапний характер. Спочатку людині пропонують внести невелику суму, після чого в особистому кабінеті демонструють фіктивне зростання прибутку. Надалі потерпілих переконують інвестувати більше коштів або сплатити додаткові платежі — комісію, «верифікацію» чи інші вигадані послуги. У результаті всі переказані кошти надходять безпосередньо до шахраїв.

«Характерною ознакою таких схем є створення ілюзії міжнародної діяльності: згадки про іноземні компанії, “офіси за кордоном”, англомовні інтерфейси та псевдодокументи. Водночас відсутня будь-яка прозора інформація про ліцензії, реєстрацію та реальний механізм інвестування», — зазначив Богдан Крижанівський.

Кіберполіцейський також назвав основні ознаки шахрайських схем:

• нав’язливі дзвінки або повідомлення з пропозиціями інвестування;
• обіцянки надвисокого та гарантованого прибутку;
• психологічний тиск і вимога терміново ухвалити рішення;
• прохання встановити сторонні програми або надати доступ до персональних даних;
• переказ коштів на картки фізичних осіб або криптогаманці без офіційних договорів.

Правоохоронець наголошує: реальні інвестиційні проєкти не потребують термінових рішень і не пропонуються через випадкові дзвінки чи повідомлення. Будь-яку фінансову пропозицію необхідно ретельно перевіряти до здійснення будь-яких переказів.

«Якщо ви вже стали об’єктом таких дій, збережіть усю можливу інформацію — листування, контакти, скриншоти та підтвердження платежів — і негайно зверніться до правоохоронних органів», — додав Богдан Крижанівський.