В Ізмаїлі відкрили меморіальну дошку полеглому Захиснику України Вячеславу Коновалову

29 серпня, у День пам’яті Захисників і Захисниць України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність нашої держави, та в річницю Іловайської трагедії, в Ізмаїльській школі №10 відкрили меморіальну дошку на честь полеглого Захисника України — старшого стрільця, солдата Вячеслава Ігоровича Коновалова.

Вячеслав народився та виріс в Ізмаїлі. Саме у школі №10 минули його дитячі та юнацькі роки. Після закінчення школи він здобув професію газозварювальника у сьомому училищі, працював на БТО флоту УДП. Свого часу проходив строкову військову службу десантником, а після повернення будував мирне життя, працював, мріяв і планував своє майбутнє.

Та повномасштабна війна змінила його життя, як і життя мільйонів українців.

Влітку 2023 року Вячеслав став до лав Сил безпеки та оборони України. Він вирушив захищати те, що було для нього найдорожчим — рідну землю, свій народ, свою Україну.

Воював на Донецькому напрямку. За мужність, відвагу та сумлінне виконання військового обов’язку був нагороджений медаллю «Учасник бойових дій. Ветеран війни».

У травні 2024 року зв’язок із Вячеславом обірвався.

Він зник безвісти.

Майже 11 місяців його батьки та молодший брат жили між надією та страхом. Чекали звістки. Вірили, що він живий. Що одного дня зателефонує, пролунає його голос, і він скаже найважливіше: «Я живий». Вірили, що він повернеться додому.

Але сталося найстрашніше.

Вячеслав Коновалов загинув, виконуючи свій військовий обов’язок із захисту українського народу та держави від російської воєнної агресії. За свободу та незалежність України він віддав найдорожче — власне життя.

Тепер його ім’я назавжди залишилося не лише в пам’яті родини та побратимів. Воно житиме й на стіні рідної школи, де колись починався його життєвий шлях.

Право відкрити меморіальну дошку полеглому Захиснику було надано його матері — Наталі Петрівні.

Для рідних ця дошка — не просто пам’ятний знак. Це місце, де назавжди залишилася частинка їхнього сина та брата. Для однокласників — нагадування про людину, з якою колись разом сиділи за шкільними партами. Для учнів школи — можливість знати ім’я того, хто віддав життя, аби вони могли жити, навчатися та мріяти у своїй країні.

Пам’ять про Вячеслава Коновалова назавжди житиме в серцях його рідних, побратимів, друзів, однокласників та всієї Ізмаїльської громади.

Його життя обірвалося на війні, але пам’ять про нього не має строку.

Вічна пам’ять і вічна слава Захиснику України Вячеславу Коновалову.

Герої не вмирають. Вони живуть доти, доки живе пам’ять про них.