На війні загинув 21-річний Захисник України із Ізмаїльського району Євген Мінженер

Ще зовсім молодим Євген зробив вибір, який назавжди змінив його життя. На початку повномасштабного вторгнення йому було 17. Він жив у Туреччині, але після досягнення повноліття повернувся в Україну. Побачене після російського вторгнення — Буча, понівечені міста, долі людей, полонені захисники Маріуполя — не залишило його байдужим. Він повернувся додому, бо не зміг залишатися осторонь, коли його країна боролася за право бути вільною.

У березні 2023 року Євген долучився до 38-ї окремої бригади морської піхоти імені гетьмана Петра Сагайдачного. Став оператором безпілотників, а згодом — головним сержантом і командиром взводу ударних безпілотних авіаційних комплексів. Його бойовий позивний — «Андатра».

Війна не раз випробовувала його на міцність. 10 квітня 2025 року в автомобіль, у якому перебував Євген, влучив ворожий дрон. Важке поранення забрало його ногу. Попереду були операції, біль, протезування та довгі місяці реабілітації.

Після встановлення першого протеза довелося пережити ще одну ампутацію — реампутацію. Починати шлях відновлення спочатку. Вчитися заново долати те, що раніше здавалося звичним і простим.

Та Євген вистояв. Вистояв, щоб повернутися до побратимів. До війська. До своєї справи. До боротьби. Він знову одягнув військову форму і повернувся на службу. Бо саме там, серед своїх, відчував себе на своєму місці.

У листопаді 2025 року його мужність і відданість Україні були відзначені «Хрестом бойових заслуг».

Євген любив життя. Любив його щиро, яскраво, по-справжньому. Був енергійним, сильним, завжди в русі, з характером і неймовірною жагою жити. У ньому було стільки молодості, сили й світла, що здавалося — попереду ще ціле життя. Але війна забрала його надто рано…

5 серпня 2026 року поблизу села Вірівка Покровського району Донецької області серце Євгена зупинилося. Він загинув, захищаючи Україну, захищаючи кожного з нас, захищаючи право майбутніх поколінь жити під мирним українським небом. Йому назавжди залишиться 21.