Першу Біблію українською мовою видали у Відні

Перша Біблія, перекладена сучасною українською мовою побачила світ 31 жовтня 1903-го. Підготувало її до видання Британське та закордонне біблійне товариство у Відні.

Кропітку працю над перекладом Святого Письма ще у 1860-х здійснював Пантелеймон Куліш. Видати книгу на теренах України під Російською імперією було неможливо. Діяли Валуєвський циркуляр, згодом Емський указ, які забороняли видання книжок українською мовою та відкидали саме існування такої. Куліш надсилав уривки до Австрійської імперії, а саме до Львівського видання “Правда”, яке першим 1869-го надрукувало “Святе Письмо, перва частина Бібліи, пять книг Мусієвих” анонімного перекладача. Згодом Куліш почав підписуватись як Павло Ратай.

До роботи над перекладом приєднався студент-богослов, а згодом відомий український фізик Іван Пулюй. Разом вони підготували переклад Нового Заповіту, але священники скаржились на занадто простонародний характер тексту, тому перекладачі вносили правки.

У 1885-му на родинному хуторі Куліша Мотронівка на Чернігівщині сталася загадкова пожежа. Згоріли рукописи Старого Заповіту. Тому роботу над відродженням перекладу проводили Пулюй та письменник Іван Нечуй-Левицький. Після його завершення видати не змогли, так як зберігали чинність антиукраїнські закони. Повне видання з’явиться уже після смерті Куліша.

У Наддніпрянську Україну книга потрапить лише 1905-го під час революції та скасування Емського указу. Неодноразово передавалася за кордоном. В Україні Біблію в перекладі Куліша, Пулія і Нечуя-Левицького перевидали лише у 2000 році.