Як правильно користуватися протигазом, працювати із засобами індивідуального захисту та оцінювати показання дозиметра? Ці та інші питання стали частиною практичного заняття з радіаційного, хімічного та біологічного захисту, яке моряки-прикордонники провели для курсантів і курсанток другого та третього курсів Дунайського інституту Національного університету «Одеська морська академія» в Ізмаїлі.
Під час зустрічі майбутні фахівці морської галузі мали змогу не лише поглибити теоретичні знання, а й безпосередньо попрацювати зі спеціальним спорядженням та обладнанням, яке використовують військовослужбовці Морської охорони під час виконання службових завдань.
До навчання залучили протигази різних модифікацій, захисні комплекти, а також прилади радіаційного контролю «ТЕРРА» та «Polimaster».
Старший викладач Єлизар Холомєєв ознайомив курсантів із будовою протигаза, призначенням його основних елементів і правилами використання. Особливу увагу приділили правильній послідовності дій під час надягання засобу захисту, зокрема в умовах, коли необхідно діяти швидко та вже мати на собі інше спорядження.
Не менш змістовною стала робота із захисними комплектами. Курсанти розбиралися в особливостях конструкції комбінезонів, плащів, рукавиць і захисних панчіх, вивчали систему кріплень та призначення окремих деталей. Навіть складні професійні терміни й незвичні елементи спорядження не завадили створити невимушену атмосферу: яскравий жовтий костюм EUROLITE NBC учасники жартома охрестили «міньйончиком».
Теоретичні знання закріпили практичною вправою. Старша викладачка Вікторія Морозова організувала імпровізовану естафету «Тактичний бананчик», під час якої курсанти змагалися у швидкості та правильності надягання протигаза. Вправу провела старша інструкторка Юлія Дунаєва. Головним критерієм була не лише швидкість, а й дотримання правильної послідовності дій, адже від цього безпосередньо залежить ефективність засобу індивідуального захисту.
Окремий блок заняття присвятили радіаційному контролю. Курсанти дізналися про відмінності між дозою опромінення та потужністю дози, ознайомилися з принципами роботи переносних дозиметрів-радіометрів і особливостями їх застосування під час огляду суден.
Особливу увагу викладачі звернули на правильну інтерпретацію показань приладів. Їх необхідно оцінювати з урахуванням природного радіаційного фону, обставин вимірювання та можливих причин підвищення показників. Саме тому спрацювання детектора ще не означає автоматичного підтвердження небезпеки: ситуація потребує додаткової перевірки, а за необхідності — залучення профільних фахівців.
Цей принцип курсанти закріпили під час ситуаційного завдання, запропонованого Вікторією Морозовою. Учасникам запропонували змоделювати випадок, коли під час перетину кордону детектор реагує на людину, яка нещодавно проходила медичну процедуру. Чи становить така особа радіаційну загрозу? Що могло спричинити спрацювання приладу? Які обставини необхідно з’ясувати перед ухваленням рішення?
У процесі обговорення курсанти розглянули можливість спрацювання детектора внаслідок застосування радіофармпрепаратів під час медичної діагностики або лікування. Такий приклад продемонстрував важливість комплексної оцінки ситуації, перевірки відповідних обставин і документів та недопущення поспішних висновків.
Важливим доповненням до професійної розмови стала історія Цутому Ямаґуті — японця, який пережив атомні бомбардування Хіросіми та Нагасакі. 6 серпня 1945 року він перебував у Хіросімі, а після повернення до рідного міста 9 серпня став свідком другого атомного бомбардування. Ця історія нагадала учасникам про людський вимір радіаційної небезпеки, її можливі наслідки та відповідальність за дотримання правил захисту.
Практичне заняття стало нагодою для курсантів поєднати теоретичну підготовку з реальними професійними завданнями, навчитися працювати із засобами індивідуального захисту, розуміти показання спеціального обладнання та оцінювати потенційні ризики.
Для майбутніх фахівців морської галузі такі знання мають особливе значення, адже професійна діяльність у морському середовищі передбачає готовність діяти в нестандартних ситуаціях, дотримуватися встановлених алгоритмів і відповідально ухвалювати рішення.
Адже готовність до небезпеки починається задовго до її виникнення — із професійних знань, практичних навичок та вміння правильно діяти в критичний момент.



















































Повідомити про помилку
Текст, який буде надіслано нашим редакторам: