Війна забрала життя ще одного мужнього Захисника України – солдата Максима Гавриліна, гранатометника 1 механізованого відділення 1 механізованого взводу 7 механізованої роти 3 механізованого батальйону.

Максим народився у Сєвєродонецьку в родині музикантів. З дитинства захоплювався музикою, писав власні композиції та грав на музичних інструментах. Він був щирою, відкритою та доброю людиною, яка завжди знаходила спільну мову з людьми, підтримувала близьких і допомагала тим, хто цього потребував.

Повномасштабне вторгнення росії Максим зустрів на півдні Одещини, перебуваючи у відрядженні. Через війну його родина була змушена покинути рідний дім, а тимчасовим прихистком для неї став Ізмаїл. Та замість того, щоб шукати безпечного життя, чоловік добровільно став на захист України.

Максим був люблячим батьком, мав багато творчих задумів і мріяв після Перемоги повернутися до мирного життя разом із коханою жінкою та родиною. На жаль, здійснити ці плани йому не судилося.

13 березня 2025 року під час виконання бойового завдання поблизу міста Суджа Курської області воїн загинув, до останнього залишаючись вірним військовій присязі та українському народові.

Світла пам’ять про Максима Гавриліна назавжди залишиться в серцях рідних, друзів, побратимів і всіх, хто знав його. Його мужність, самопожертва та любов до України стали прикладом справжнього патріотизму.

Поховають Максима Гавриліна на Алеї Слави Нового кладовища міста Ізмаїла.

Вічна пам’ять і слава Захиснику України.

Якщо Ви помітили помилку, будь ласка, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter. Це допоможе нашому розвитку!

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: