Багатодітна мама, поліцейська, психолог і волонтерка – це все про неї. У 2014 році Олена Осадча втратила рідний дім, але зберегла головне – себе. І стала прикладом внутрішньої стійкості та людяності, яка підтримує і надихає інших у найважчі часи.
Народжена на Донеччині в родині енергетиків та шахтарів, Олена з дитинства росла в атмосфері праці й відповідальності. У школі її щоденник ряснів відмінними оцінками, а гарячий характер іноді створював труднощі з дорослими. Проте саме ця енергія згодом стала її рушійною силою.
Батьки наполягли, аби донька здобула інженерну освіту у Донбаській національній академії будівництва та архітектури. Олена отримала диплом, та серцем завжди тяжіла до психології. Знання про людську душу й поведінку стали у нагоді пізніше – у роботі в поліції та у волонтерській діяльності.
Війна 2014 року змусила її покинути Донеччину й переїхати на Одещину. Спершу вона думала, що це тимчасово, але нове життя розпочалося саме тут. Виховуючи дитину, згодом Олена вирішила спробувати себе у поліції. З першої спроби не вдалося, та завдяки наполегливості вона все ж отримала омріяну форму. Почала службу в ізоляторі тимчасового тримання ГУНП в Одеській області, де працює і нині – приймає затриманих, супроводжує їх, веде відеонагляд.
Ця робота непроста й часто небезпечна, але Олена не боїться. Вона вміє говорити з людьми, заспокоїти тих, хто втратив орієнтири, і допомогти знайти внутрішній баланс. Її знання з психології дають змогу бачити глибше, ніж інші.
Коли у 2022 році війна знову прийшла у її життя, цього разу на Одещину, Олена вже була готова. Вона знала, що робити, і підтримувала інших – колег, знайомих, сім’ї переселенців. Вона не втекла, бо розуміла: її сила й досвід можуть стати опорою.
Попри службу, вона залишається відданою мамою трьох доньок. Дівчата успадкували від матері організованість і дисципліну. Середня донька професійно займається футболом, грає за одеський жіночий клуб і навчається у школі олімпійського резерву.
Окремою частиною її життя стало волонтерство. Спершу вона сама шукала допомоги, а згодом – почала допомагати іншим. Разом із громадською організацією «Серця в долонях» Олена підтримує багатодітні родини, переселенців, військових. Це не лише матеріальна допомога, а й психологічна підтримка, організація занять, майстер-класів, консультацій.
За свою діяльність вона була відзначена нагородою Департаменту внутрішньої політики Одеської міської ради. Але для Олени головне – не відзнаки, а можливість бути корисною.
Її надихає море, біля якого вона мріяла жити. Її надихають діти, у яких вона бачить майбутнє. Її надихає Україна, яку вона не покинула й яку називає своїм єдиним домом.
Олена Осадча доводить щодня: сила – це не відсутність страху, а здатність діяти, попри нього. Це вміння допомагати людям, знаходити гармонію в собі й бути кращою, ніж учора.
Повідомити про помилку
Текст, який буде надіслано нашим редакторам: