Як допомогти військовим: психолог дала поради для близьких

Війна, з якою зіткнулися українці, не залишила осторонь майже жодну родину: у більшості є близькі, рідні або друзі, які щодня ризикують власним життям, несучі службу у рядах сил захисників України. Їхня підтримка та психологічне здоров‘я – важливий компонент загального бойового духу, якому інколи через свою неправильну турботу ми можемо нашкодити.

Військові перебувають у постійному стресі – про це пише українська практикуюча психологіня з Кривого Рогу Ксенія Любимова. І тому завданням українців, які підтримують військових, є правильне спілкування з ними. 

Фахівець проаналізувала етапи проходження стресу військовими, а також використала досвід в’єтнамського військового психолога та ветерана війни Марка Сендмена, що дозволило зробити чотири базові поради для усіх близьких, рідних та друзів, які дійсно дбають про своїх захисників.

1. Підтримувати.

Психологіня зауважує, що військові дуже чутливі до переживань рідних і близьких, тому важливо постійно давати знати їм про те, що в них і в нашу перемогу вірять. Можна також дати бійцю завдання повернутися живим та слідкувати за власним психологічним станом. 

2. Концентрувати увагу на позитиві.

Не слід переказувати негативні новини, говорити через сльози чи жалітись – це підриває психологічний стан військового, а, отже, робить його більш вразливим. Зараз їхнє головне завдання – вижити та перемогти, тому нехай розмови будуть спокійними, сповненими позитивом та теплими нагадуваннями, що їх чекають вдома і тримаються разом з ними.

3. Не створювати травмуючим спогадів.

Психолог радить не просити переповідати подій війни – ані зараз, ані після її завершення, адже цим ми змушуємо військового пройти через усі жахіття ще раз. Такі складні події не минають просто, тому людині потрібний час для відновлення.

4. Не наполягати на дзвінках та повідомленнях.

Часом, подзвонити чи написати просто неможливо через зв’язок, режим таємності чи інші об’єктивні обставини. 

Слід зауважити, що якщо сил впоратися з емоціями немає, не варто вихлестувати це на інших – слід звернутись до психологів, які допоможуть відновити емоційну рівновагу, аби ви могли підтримувати інших.