Святий вечір перед Різдвом Христовим: традиції і звичаї

Традиційно в переддень Різдва (за Юліанським календарем 6 січня) святкують Святий вечір. У цей день готують 12 пісних страв на вечерю. Існують дві версії трактування цього числа: за однією — це кількість апостолів, а за іншою — кількість місяців в одному році.

У Святвечір із появою першої зірки українці сідають за щедрий, але пісний стіл. Святий вечір прийнято проводити у колі всієї родини.

Господар дому вносить сіно чи солому (це символ, що Мати Божа народила Ісуса Христа на сіні), яке розстилають на підлозі. Також вносять невелику в’язанку сіна, розстеляють на столі, прикриваючи вишитою скатертиною. Невеликий сніп з вівса чи пшениці (Дідуха) ставлять у куті кімнати. Стоїть Дідух аж до Нового року (14 січня). Заходячи до хати, господар промовляє вітання:

«Помагай нам, Боже, на щастя, на здоров’я ці свята перепровадити, других дочекатись рік від року на многая літа! Помагай, Боже, на щастя, на здоров’я, на той Новий рік, щоб ми були здорові й щасливі, як торік Помагай, Боже, на той Святий Вечір! Дай щастя і здоров’я моїй родині і всій Україні!»

На стіл ставлять свічку, господиня подає різдвяні страви. Всі моляться, сідають до столу, господар каже:

«Дай нам, Боже, щасливо, у доброму здоров’ї ці свята перепровадити і других дочекатись. Щоб кожен чоловік був щасливий увесь рік! Щасливої старості дожити, втіху і благодать у небі мати! Христос ся рождає!», — хрестить страви і приступають до вечері.

Страви їдять ложками. На столі має бути зайва тарілка, ложка і пустий келих для тих з родини, хто не дочекався цієї Вечері. Свічка має горіти увесь Святвечір, поки не згорить вся, щоб була вдома Божа іскра любові.

Кутя має стояти на столі до ранку, щоб символічно могли покуштувати померлі члени родини. Родичі вітають один одного зі святами, згадують померлих, колядують.

Під час святкової вечері за столом не можна сперечатися, лаятися і лихословити.